ПРИВИЧЕНЬКА, КИ,

Привиченька, ки, ж. Ум. отъ привичка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 409.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПРИВИЧИТИ →← ПРИВИЧАТИ, ЧА́Ю, ЄШ,

T: 159